Інтерв'ю із власником компанії East West Eurolines Ігорем Думою

 

 

 

 

Любов до транспорту народилася ще з самого дитинства. Пам’ятаю, як мій батько, який усе своє життя працював водієм, часто брав мене малого з собою на роботу, садив на коліна і дозволяв потримати кермо. Напевно, саме тоді і прийшло відчуття, що це стане справою усього мого життя. 

 

Траплялися різноманітні історії, але одна запам’яталася мені особливо. Був у нас маршрут Львів-Циків – це село в тридцяти метрах від польського кордону. Відправившись у рейс, водії залишалися на ночівлю в селі, а наступного дня знову вирушали до Львова. Житло винаймали в одиноких людей, бо, як то кажуть, де велика сім’я там і місця нема. Пам’ятаю, була зима. Старі автобуси львівського автобусного заводу не забезпечувалися антифризом, а отже, вода замерзала і водій за ніч був змушений  кілька раз вставати і прогрівати машину. Але нашим людям хитрості не позичати: один водій, поставивши автобус під вікном кімнати, яку винаймав, десь знайшов панель приладів керування транспортом, приєднав дроти до автобуса і прямо з ліжка заводив двигун. Напевно, наробив шуму, адже до кімнати зайшла літня власниця пані Катерина з питанням: «Михайле, а що то ви таке робите?» На що той, не довго думаючи, відповів: «Що, що? З Лондоном зв’язуюся». Ввімкнув тумблер, кнопка світиться  та й каже: «Лондон, Лондон, я, Циків, переходжу на прийом». Але не тут то було. В тридцяти кілометровій зоні від кордону були прийняті безпрецендентні міри безпеки. Навіть людей, що там жили стимулювали до того, щоб вони виявивши підозрілих людей, одразу доповідали. Саме таким разом зі своїми панелями керування і блимаючими кнопками для пані Катерини видався наш Михайло. Вернувшись наступним рейсом, він знову пішов до того помешкання, а хата вже оточена.  Прикордонники до нього: «Ану, показуй рацію, через яку з Лондоном зв’язувався». Михайло одразу й не зрозумів що до чого, та давай виправдовуватися, заліз під ліжко, дістав ту панель, яку до того там залишив. Довго він правди шукав і багато пояснень написав. І напевно було йому тоді не до жартів. Правду кажуть. Як жартуєш – то знай з ким. Бо для пенсіонерки пані Катерини з села Циків, що панель керування, що рація – усе однакове.

 

Автобус, як і інші винаходи людства, з часом еволюціонує в позитивному напрямку і щораз прогресивніше. Як людина, яка усе життя працює в сфері автотранспортних перевезень, можу впевнено сказати, що усі ці зміни відбуваються на моїх очах. Автобуси стають більш вмістимими, надійнішими і довговічнішими в експлуатації, економнішими у витратах, екологічнішими для оточуючого середовища, і що найважливіше – безпечнішими та комфортабельнішими для пасажирів. В минулому, мандруючи в автобусі на далекі відстані, вигідним було лише те, що можна було відкинути спинку крісла і зручніше поспати. Тепер пасажир має такі зручності, як безкоштовний WI-FI, телевізор, а також можна скористатись туалетом. Дизайн салонів сучасних автобусів не порівняти з колишніми: крісла зручніші, широкі для огляду вікна, з допомогою кондиціонерів і систем підігріву в салоні підтримується оптимальна температура, а також, сучасні автобуси мають зручні багажні відділення. А для міських перевезень використовують великі низькопідлогові автобуси з висувними посадочними і просторими внутрішніми площадками, що особливо зручно для людей з обмеженими фізичними властивостями. 

 

Все дуже просто. Польща межує з Україною, а Чехія та Німеччина розташовані відносно близько. Дуже багато людей їздять у ці країни на роботу, навчання  або відвідують їх з туристичними цілями. Це вигідно і нам, і нашим клієнтам.

Які міста Ви рекомендуєте відвідати туристам-початківцям, і не тільки?

Дуже люблю Прагу, місто має особливий шарм: архітектура, кухня, звичаї. У різну пору року, воно захоплює і дивує по-різному. Також чудове місто на Рейні – Кельн. Коли приїжджаю сюди, завжди йду до Кельнського собору:  його масштаби і велич нікого не залишають байдужим. І звісно – «вічне місто» Рим. Про нього можна говорити безкінечно, але все-таки краще хоча б раз побачити. І взагалі у світі безліч цікавих місць, куди варто поїхати. Подорожуйте, адже саме емоції, а не речі роблять людину по-справжньому щасливою.

 

Назву три основні причини: по-перше, це Ваша безпека. Дорога ніколи не буває легкою, і дуже важливо, щоб автобусом керував досвідчений водій. До вибору персоналу ми ставимося надзвичайно ретельно. Скориставшись послугами EAST WEST EUROLINES, Ви можете бути певні, що безпека Вам гарантована. По-друге, це Ваш комфорт. Автобуси відповідають міжнародним стандартам й обладнані всім необхідним для тривалої дороги. І по-третє, це економія, адже людина завжди намагається заощадити. У нас діють різноманітні акції, скориставшись якими, Ви матимете таку змогу.

 

Особисто я, коли кудись їду по-роботі чи подорожую, завжди беру якусь книгу або газету. Так дорога стає цікавішою і час використовується з користю. Журнал для того і створювався, щоб наші клієнти мали що почитати під час поїздки. В нього зручний формат і оригінальна тематика, думаю, що людям буде цікаво, і, що немало важливо, роздається він безкоштовно.

Три книги, які найбільше вплинули на Ваше життя, і що Ви рекомендуєте прочитати кожному?

Читати потрібно багато, адже тоді людина розвивається, дізнається щось нове. Є безліч хороших, пізнавальних книг. Серед них виокремлю «Хрещеного батька» Маріо Пюзо, «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека, «Тереодори з Васюківки» Всеволода Нестайка, «Quo Vadis» Генрика Сенкевича ... Але є три книги, які безпосередньо вплинули на моє життя та професійну діяльність – «Трилогія бажань» («Фінансист», «Титан» і «Стоїк») американського письменника Теодора Драйзера. Головний герой – амбітна людина, яка має блискучі бізнес-ідеї. Його життя – це сміливі афери, кохання і розчарування, як неминуча плата за життя за власними правилами. Це  яскравий приклад того, як можна і не варто вести бізнес. Драйзер чудово описав побут і вдачі фінансового середовища, політичну безпринципність у всіх її реаліях. Рекомендую прочитати усім, хто хоче досягти вершин у бізнесі, адже дані книги є чудовим психологічним мотиватором.

 

Для мене успішна не лише та людина, яка займається улюбленою справою, а й та, яка має велику і міцну родину. Це і є справжнім щастя, а щаслива людина – завжди успішна.